Урок №5. Навчання в Інтернеті. Професії майбутнього.

Як використовувати Інтернет для навчання?

Одним із перспективних напрямів застосування Інтернету є навчан­ня. Пошук потрібних навчальних матеріалів, зображень, фото та відео, означень та пояснень, відкритих навчальних онлайн-курсів може суттєво допомогти під час творчої підготовки домашніх завдань, написання ре­фератів, виконання завдань навчальних проектів та опанування новими знаннями та вміннями. Разом з тим можливості Інтернету для навчання, самоосвіти та задоволення власних пізнавальних потреб значно ширші.

За допомогою Інтернету можна поновлювати антивірусні бази, отримувати поради від учителя чи тренера під час виконання за­вдань, проходити тестування для оцінювання рівня власних знань з різ­них предметів, дистанційно опановувати нові технології та отримувати нові знання, бути обізнаними щодо конкурсів, які проводяться в Україні і за кордоном, та брати в них участь, готуватися до предметних олімпіад і зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників та ін.

Окремо слід зауважити про використання інтернет-технологій як технологічної основи дистанційного навчання. На відміну від звичай­ного навчання в класній кімнаті, освітні послуги в умовах дистанцій­ного навчання надаються за допомогою комп’ютерних мереж. Учні ре­єструються на спеціальних навчальних порталах, отримують навчальні матеріали, індивідуальні завдання, за потреби скачують їх на свої комп’ютери або планшети. За запропонованим графіком навчання учні самостійно виконують завдання, а одержані результати надсилають вчи­телеві на портал. Вчитель, якого в системі дистанційного навчання на­зивають тьютором, виконані завдання перевіряє та виставляє кожному учневі оцінку або відповідну кількість балів, які заносяться до спеціаль­ного електронного журналу на навчальному порталі. Крім того, процес навчання може передбачати перевірку знань у вигляді тестування. Учні можуть консультуватися як із тьютором, так і спілкуватися між собою. Для цього на навчальному порталі, де встановлено спеціальне програм­не забезпечення, яке називають системою дистанційного навчання, існують відповідні засоби.

Пройти безкоштовно дистанційні навчальні курси можна як на вітчиз­няних порталах Прометеус (https://prometheus.org.ua/courses/), ЕдЕра (https://www.ed-era.com/) та інших, так і на порталах, які відкриті відо­мими університетами світу, наприклад, Массачусетським технологічним інститутом (https://ocw.mit.edu/index.htm) чи Єльським університетом (https://ctl.yale.edu/using-technology/online-courses).

Корисною для дистанційного навчання є платформа Академія Хана (https://www.khanacaderny.org/), яка надає доступ до величезної колекції лекцій з математики, історії, охорони здоров’я та медицини, фінансів, фізики, хімії, біології, астрономії, економіки, космології, органічної хі­мії, основ американської громадянськості, історії мистецтва, макро- і мі- кроекономіки, інформатики. А невеликі навчальні відео, які пояснюють основи наук, можна переглядати на каналі Цікава наука (https://www. youtube.com/channel/UCMIVE71tHEUDkuw8tPxtzSQ). Бути в курсі но­винок технологій допоможе сервіс MANLAB.CAMP (http://www.manlab. camp/novitni-tehnologiyi/).

Багато музеїв світу пропонують віртуальні екскурсії, які можна здій­снювати, використовуючи Інтернет. Наприклад, на порталі музею Історії природи можна здійснити віртуальний тур (https://naturalhistory.si.edu/ VT3/NMNH/z_NMNH-016.html) .

А на сайті музею Галілея https://www.museogalileo.it/ можна отрима­ти доступ до віртуального музею та електронної бібліотеки.

Крім матеріалів для поглиблення знань із шкільних предметів через Інтернет можна дізнатися про новинки книговидання, техніки, куль­турні події у світі, в Україні та у вашій місцевості; брати участь у різних електронних конкурсах, вікторинах та олімпіадах; отримати допомогу у вирішенні як навчальних, так і повсякденних проблем, наприклад, як купувати потрібні речі в інтернет-магазинах, як здійснювати електронні платежі, як налаштувати підключення тих чи інших пристроїв, як обра­ти місце навчання чи відпочинку та багато інших (мал. 23).

У процесі роботи, навчання чи отримання потрібних відомостей з Інтернету все частіше виникає потреба опрацювання текстів іноземною мо­вою. Сучасний ринок програмного забезпечення пропонує для автомати­зації перекладу різні програми-словники та перекладачі. Якщо потреба у перекладі виникає доволі рідко, то купувати та встановлювати на свій комп’ютер спеціальне ліцензійне програмне забезпечення недоцільно. У таких випадках можна використовувати безкоштовні онлайнові слов­ники та служби перекладу текстів. Наприклад, http://translate.meta. иа/, https: / /pereklad.online.ua/ukr/, http://ua.freeonlinetranslators.net /. За кількістю підтримуваних мов (51) і напрямків — найбільш універ­сальним перекладачем є Перекладач Google (https://translate.,google. com/?hl=uk).

При перекладі окремих слів програму можна використовувати як онлайн-словник: Google Translate виводить опис всіх значень слова, яке користувач хоче перекласти. Крім того, є опція «показати транслітера­цію», що особливо важливо в ситуаціях, коли є потреба в перекладі важ­ких для вимови слів або необхідно правильно написати адресу на конверті при відправці листа за кордон. А опанувати іноземну мову, наприклад, англійську, можна за курсами, які пропонує сайт Британської ради (http://www.britishcouncil.org.ua/english/mooc).

Як розвиток технологій впливає на ринок праці?

Розвиток інформаційних технологій має великий вплив на профе­сійну діяльність членів інформаційного суспільства. Важелями такого впливу є:

• глобалізація, інтеграція та поглиблення регіональної економічної спеціалізації;
• конкуренція між виробниками товарів і послуг;
• широке застосування роботів у випадках, коли робот або програма ви­являються продуктивнішими або ефективнішими, ніж людина, яка виконує ту саму роботу;
• інтенсивне використання програмованих пристроїв; зростання складності систем управління;
• зростання вимог до екологічності товарів, які випускаються, та по­слуг, що надаються, що передбачає бережливе ставлення до будь-яких типів використання природних ресурсів та скорочення обсягу виро­блених відходів.

У зв’язку із цим цілий ряд професій у найближчому майбутньому про­сто зникнуть на ринку праці, а натомість з’являться нові, деякі із яких ще навіть не відомі. Дослідники запевняють, що 60 % професій, які бу­дуть необхідні через 10 років, ще не вигадали.

В Україні створено онлайн-атлас професій (http://profatlas.com.ua/), за допомогою якого можна переглянути каталог професій за галузями та прослідкувати їх зміну до 2020 p., дослідити тенденції зміни ринку праці, особливості професій майбутнього тощо.

Сьогодні у світі прослідковуються одночасно дві тенденції. З одно­го боку, зростає попит на низькокваліфікованих працівників, таких як охоронці чи фахівці із догляду за хворими, з іншого — роботодавці заці­кавлені у висококваліфікованих спеціалістах в галузі електронного опра­цювання даних і права. В Європейському Союзі провели дослідження і з’ясували, які зміни відбудуться в різних сферах зайнятості населення протягом 2015-2025 рр. Економісти прогнозують скорочення зайнятості на 18 % у таких галузях, як видобуток вугілля та сільське господарство, а зайнятість населення в енергетичній та газовій галузях скоротиться на 10 % . У той же час, на 20 % зросте зайнятість у таких сферах, як нерухо­мість, наука і техніка, на 15 % — у сфері адміністративної діяльності та службі підтримки та на 10 % — в освітній галузі. У будівництві та логіс­тиці змін практично не відбудеться.

За даними вітчизняної статистики на 2017 р. найбільша частка без­робітних в Україні спостерігається серед людей з вищою освітою — 41 % , а професійно-технічну освіту мають 38 % українців, і лише кожен п’ятий безробітний має тільки загальну середню освіту. Загалом у нас відносно високий формальний рівень освіти робітників поєднується з їхньою не­підготованістю до вимог ринку праці і браком знань та навичок, які по­трібні роботодавцям.

В Україні людина витрачає на здобуття спеціальності в середньому 3-4 роки, тому вибір майбутньої професії потрібно планувати, спираю­чись на бачення розвитку економіки і виробництва щонайменше на 10 ро­ків вперед. За прогнозами в в світі та в Україні зокрема з’являться нові професії: проектувальники роботів, оператори безпілотників і менеджери аватарів (куратори комп’ютерних персонажів, які стануть інтерактивни­ми помічниками людей). Популярними будуть архітектори віртуальної реальності і пілоти автолітаків. А через погіршення клімату та перенасе­лення Землі актуальною стане робота кліматолога і фермера-агропоніка, які вирощують рослини на хмарочосах. Лікувати людей почнуть наноме- дики, генетичні консультанти і молекулярні дієтологи.

Як пов’язані професії та інформаційні технологи?

Сучасне життя, особливо його ділову і повсякденну складову, важко уявити без використання сучасної комп’ютерної техніки, адже жодне під­приємство не обходиться без використання комп’ютерів: всі повторювані щоденно операції зберігання даних, оформлення документів, побудови графіків, таблиць, штатних розписів, створення рекламної продукції пе­редбачають застосування сучасних пристроїв та програм.

Прикладами найважливіших впроваджень комп’ютерної техніки та інформаційних технологій в економіці нашої держави є комплексна сис­тема економічної безпеки (система «Екобезпека»), моделююча система «Бюджет України», системасередньострокового прогнозування основних макроекономічних показників «Прогноз ВВП», комплексна автоматизо­вана система підтримки і супроводу інвестиційного процесу та управлін­ня діяльністю державного інвестиційного закладу, система інформацій­ного супроводу пенсійної реформи в Україні.

Складні сучасні дослідження в медицині неможливі без викорис­тання обчислювальної техніки. До таких досліджень можна віднести комп’ютерну томографію, томографію з використанням явища ядерно- магнітного резонансу, ультрасонографію, дослідження із застосуванням ізотопів. Кількість інформаційних даних, які опрацьовуються при таких дослідженнях, має настільки значний обсяг, що без комп’ютера людина була б не здатна їх сприйняти і опрацювати. Актуальним залишається та­кож питання використання популярних сьогодні гаджетів та мобільних діагностичних пристроїв. Нещодавно проведені дослідження показали, що 91 % лікарів зацікавлені у використанні електронних медичних карт. З 2013 р. пацієнти отримали можливість завантажувати на смартфони і планшети додатки для моніторингу життєво важливих показників, та­ких, наприклад, як частота серцевих скорочень і отримали ширший до­ступ до інформаційних додатків системи охорони здоров’я. У найближ­чому майбутньому розглядається можливість використання лікарями і пацієнтами діагностичних пристроїв у смартфонах і планшетах. Лікарі зможуть надавати допомогу, використовуючи свої мобільні пристрої, пе­реглядаючи кардіо- або енцефалограми пацієнта, результати лаборатор­них досліджень, приймати документи, замовляти необхідні ліки за елек­тронним рецептом (еРгезсгірИоп).

Використання обчислювальних експериментів сприяло підвищенню точності наукових досліджень. Це дозволяє уникнути прямих помилок, пов’язаних з спрощеними моделями. Обчислювальний експеримент довів свою ефективність у вирішенні багатьох типів завдань у гідро- і аеродина­міці, у фізиці плазми, дослідженні глобальних наслідків «ядерної зими» і т.п. Застосування комп’ютерної техніки дає змогу полегшити, приско­рити і вдосконалювати процес перевірки логіко-математичних операцій, вироблених на попередніх стадіях математичного експерименту. У мате-

матиці і математичній логіці, наприклад, змогли, нарешті, вирішити то­пологічну проблему чотирьох фарб. Було доведено, що не менше чотирьох фарб необхідно, щоб країни, що межують, на карті завжди мали різні кольори. Створення і застосування комп’ютерної графіки дозволило ві- зуалізувати багато видів наукових інформаційних даних і створило прин­ципово нові можливості для дослідження, оскільки не завжди результати наукових досліджень можна подати в текстовій формі. Формується нова техніка виробництва синтезованих тривимірних зображень — іконогра­фія, яка здатна до лаконічного і повному відображенні навколишньої дійсності і наших фантазій.

Використання інтерфейсу «віртуальної реальності» відкриває нові можливості у творчості дизайнерів, скульпторів, архітекторів. Але най­більш значною є роль цієї технології в розкритті та розвитку творчого потенціалу людини.

Широко використовується комп’ютери та відповідні програми для розшифровки експериментальної інформації в генетиці, молекулярній біології. Вони використовуються для відтворення просторових структур­них моделей складних молекул на основі рентгенівських знімків. Біолог розглядає білкову молекулу «через комп’ютер», подібно до того, як він раніше розглядав клітину через мікроскоп.

Світова індустрія інформаційних і комунікаційних комп’ютерних технологій, за оцінками Світового банку, становить близько 1000 млрд доларів, і хоча темпи її розвитку найвищі на світовому ринку (11 % що­річно), попит на засоби інформатизації залишається далеко незадоволе- ним і зростає ще більшими темпами. Така тенденція прогнозується і на наступні десятиріччя.